Методическая работа

         б.23, кв.30

4.Паспортні дані    З 1999 РОКУ

’Кваліфікаційна кате  9.  Місце роботи

    ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

<span bookman="" old="" style'"="">  10.Проблема, над якою працюю

<span bookman="" old="" style';color:#000080"="">РОЗВИТОК МОВЛЕННЄВО-КОМУНІКАТИВНИХ НАВИЧОК ШКОЛЯРІВ ШЛЯХОМ ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ ВПРАВ

Харцизька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №7

Харцизької міської ради Донецької області

Урок розробила

         учитель української мови

                       і літератури

  Сидорова Лариса Анатоліївна

Харцизьк

2007

Тема.  СЛОВО: ЗНАЮ, РОЗУМІЮ, ВИКОРИСТОВУЮ

Мета:

узагальнити й систематизувати знання учнів з теми «Лексикологія»;

розвивати вміння використовувати теоретичні матеріал у практичній діяльності;

сприяти уточненню й збагаченню словникового запасу школярів;

відпрацьовувати навички роботи в групах, парах, уміння аналізувати й робити висновки;

виховувати любов до слова.

Основні компетентності: пізнавальна, комунікативна, творча, соціальна, громадянська.

Тип уроку: урок систематизації та узагальнення

Форма уроку:  мініпроект

Обладнання: мовний матеріал для дослідження, пам’ятки „Я вчуся ставити мету”, „Рефлексія на уроці”, „Словник мовознавця”, дидактичний матеріал  „Розмісти за адресою”, „Знайди правильне твердження”,  текст для стилістичного дослідження

Учні повинні знати:

основні терміни розділу, їх значення

Учні повинні вміти:

визначати лексичне значення слова,

доводити аргументовано приналежність слова до певної групи лексики, визначати стилістичну роль емоційно забарвлених слів у художніх та публіцистичних текстах,

використовувати у  власному мовленні вивчені пласти лексики.

Основний зміст уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів 

      Епіграф

    В рідній мові своїй

Мусиш вивчити кожне слівце,

Доглядати його,

Як старий садівник деревце.

Б.Чалий

Культурологічна лінія

«Слово до слова – зложиться мова …»

Учитель.

•  Важко  не погодитися з цими словами. Безліч слів існує в нашій мові – глибинних, красивих. Велика майстерність серед безмежного мовного запасу вибрати точне, влучне, правильне.

 Щасливий той, хто  вміє це робити. Саме знання лексикології допомагає нам вільно володіти словом як інструментом мовної діяльності.

ІІІ. Оголошення теми

•  На початку вивчення теми «Лексикологія» групи школярів даного класу отримали завдання аналітичного характеру: опитати  учнів 6-Б класу, з’ясувати чи знають шестикласники  значення слів різних за походженням, сферою вживання,  чи вміють застосовувати їх у власній мовленнєвій діяльності.

•  Матеріал для дослідження

І група: групи слів  за походженням (неологізми(менеджер), діалектизми(ватра), власне українські (приятель), застарілі(кошовий), запозичені(амплуа).

•  ІІ група: групи слів за сферою вживання (професіоналізми (ремікс, рапорт), терміни (гіпотеза, ідея), загальновживані (президент))

•  ІІІ групи: емоційно  і стилістично  забарвлені слова (байдикувати, вітамін, демократія, здоровань, малеча)

ІУ. Визначення  мети уроку учнями за поданою схемою (див. додаток - пам’ятка 1)

Кожен етап нашого уроку – спільний мініпроект

У. Засвоєння системних знань і їхнє застосування для виконання практичних завдань

1.  Спільний мініпроект «Чи знаєте ви, що?»

Учні отримали завдання з’ясувати походження слів: писати, канікули, бублик, пергамент, школа, бутерброд, крейда, вареники, олівець, каша, скатерть.

Кожен учень підготував картку з малюнком і словесним поясненням походження даного слова.

Наприклад,... (дивись додаток 4)

Опитування  проводиться за вибором учителя

      Кожна відповідь починається словами

«Чи знаєте ви, що?»

1.  Спільний мініпроект «Юні дослідники»

1.  Презентація дослідницької роботи І групи «Групи слів за походженням»

Практичне завдання

Робота в парах «Знайди правильне твердження»

Подається дев’ять тверджень, з яких учні мають вибрати 6 правильних, вибір кожного правильного оцінюється 2 балами.

Знайди правильне твердження

1.  Лексичне значення слова можна з’ясувати за тлумачним словником.
2.  Архаїзми найчастіше вживаються в текстах наукового стилю.
3.  Слова фікус, фізика, фабрика – іншомовного походження.
4.  Неологізми – це слова, що позначають нові поняття й предмети.
5.  Історизми, архаїзми – активна лексика української мови.
6.  Більшість медичних термінів запозичені з латинської мови.
7.  Кошовий, осавула, соцький – це неологізми.
8.  Тінь, ліс, берег – власне українські слова.
9.  Історизми й архаїзми найчастіше зустрічаються в текстах художнього стилю.

Взаємоперевірка.

Висновок роблять учні під керівництвом

учителя:

За походженням слова поділяються на групи: неологізми, архаїзми, історизми, власне українські й  запозичені. Власне українські, запозичені й неологізми  – активна лексика; архаїзми, історизми – пасивна, що вживається переважно в текстах художнього стилю.

1.  Презентація дослідницької роботи ІІ групи «Групи слів за вживанням»

Практичне завдання

Виконання індивідуального завдання за картками.

«Розмісти  за  адресою»

(див. додаток 5)

І варіант

Чічка, ківш, діапазон, вуйко, вуйна, штаба, кліть, спрощення, колиба, відмінювання, екологія, розлив.

ІІ варіант

Хупавий, верхняк, абстракція, аналіз, п’ятка, клапаня, пасіювати, прикметник, електрон, веретено, вінця, копальня.

ІІІ варіант

Верстка, когут, трухан, присудок, множення, вичитка, макет,  нецьки, лилик, форзац, молекула, суфікс.

ІУ варіант

Леґінь, драйвер, ожіг, стилі мовлення, прем’єра, ярлик, форматування, митка, коц, архівація, атом, тенор.

Висновок роблять учні під керівництвом

учителя:

Кожне слово має певну сферу вживання. Тому професіоналізми використовують люди  окремих професій у  практичній діяльності. Терміни варто використовувати в науковому стилі, бо вони позначають  наукові поняття.

Діалектизми  не слід вживати в літературній мові; їх використовують письменники в художніх творах з метою відтворення колориту певної місцевості.

Поетична хвилинка відпочинку

Слово чарівне! Яка в нього сила!

Скажеш з любов’ю – і радість росте!

Слово ласкаве народжує крила –

Ви не забудьте ніколи про  те!

1.  Презентація дослідницької роботи ІІІ групи «Стилістично забарвлені слова»

Практичне завдання

Стилістичне дослідження

Увести до тексту епітети, замінити загальновживані слова стилістично забарвленими, відслідкувати, як це вплинуло на  стиль тексту.

 Український народний одяг  -  … й самобутнє

явище.

Костюм … дівчини був завжди … барвистим. Складався він з білої вишитої сорочки, яку ткала та вишивала сама дівчина …, запаски з … орнаментом. На ноги взували чоботи.

Висновок роблять учні під керівництвом

учителя:

  Стилістично забарвлені слова, епітети  надають мовленню образності, виразності, допомагають висловити почуття. Уживаються переважно в текстах художнього стилю.

1.  Спільний мініпроект «Сенкен»

Учні самостійно складають сенкен, зачитують,

обговорюють.

Слово

Кольорове, влучне

Звучить, гріє, навчає

Слово необхідно людині для висловлення власних думок

Для мене  слово – життя духовного основа.

У. Підведення підсумків уроку

УІ. Рефлексія (див. додаток 2 )

УІІ. Домашнє завдання

Середній рівень – вправа за підручником

Достатній рівень – відредагувати текст публіцистичного стилю (з газети)

Високий рівень – твір-роздум «Для чого людині вміння володіти словом»

                    ДОДАТОК 1

ПАМ’ЯТКА 1        

Я  ВЧУСЯ  СТАВИТИ  МЕТУ

СЬОГОДНІ НА УРОЦІ Я ХОЧУ

•  ОЗНАЙОМИТИСЯ З…
  •  ПОГЛИБИТИ ЗНАННЯ ПРО…
  •  УДОСКОНАЛИТИ ВМІННЯ…
  •  НАВЧИТИСЯ ВИЗНАЧАТИ…
  •  ЗАКРІПИТИ ЗНАННЯ ПРО/ З ТЕМИ…
  •  ЗАКРІПИТИ ВМІННЯ…
  •  ЗАСТОСОВУВАТИ ТЕОРЕТИЧНІ ЗНАННЯ ПРАКТИЧНО
  •  УДОСКОНАЛИТИ ОРФОГРАФІЧНІ НАВИЧКИ
  •  УДОСКОНАЛИТИ  ПУНКТУАЦІЙНІ НАВИЧКИ
  •  НАВЧИТИСЯ ВИКОРИСТОВУВАТИ У МОВЛЕННІ…
  •  СИСТЕМАТИЗУВАТИ ЗНАННЯ З ТЕМИ…

•  УЧИТИСЯ ХАРАКТЕРИЗУВАТИ ОБРАЗ…
  •  УЧИТИСЯ АНАЛІЗУВАТИ ЛІРИЧНІ ТВОРИ
  •  УЧИТИСЯ ВИРАЗНО ЧИТАТИ ХУДОЖНІ ТВОРИ
  •  УЧИТИСЯ ДЕТАЛЬНО ПЕРЕКАЗУВАТИ ТЕКСТ (УСНО/ ПИСЬМОВО)
  •  УЧИТИСЯ РОБИТИ ВИСНОВКИ
  •  ВИСЛОВЛЮВАТИ  ВЛАСНІ СУДЖЕННЯ
  •  УЧИТИСЯ ПРАЦЮВАТИ В ГРУПІ

ДОДАТОК 2

                   ПАМ’ЯТКА 2 

РЕФЛЕКСІЯ НА УРОЦІ

РЕФЛЕКСІЯ – ЕТАП УРОКУ, ПРОТЯГОМ ЯКОГО ВИ ОСМИСЛЮЄТЕ НАБУТІ Й УСВІДОМЛЕНІ  ВАМИ НА УРОЦІ  ЗНАННЯ.

ЗАСТОСОВУЙТЕ!

СПЕРЕЧАЙТЕСЯ!

ДИСКУТУЙТЕ!

СЬОГОДНІ НА УРОЦІ

-  Я ДІЗНАВСЯ…

-  Я НАВЧИВСЯ…

-  МЕНІ СПОДОБАЛОСЯ…

-  МЕНЕ С ХВИЛЮВАЛО…

-  МЕНЕ ЗАЦІКАВИЛО…

-  ЗДІЙСНИЛИСЯ МОЇ ОЧІКУВАННЯ ЩОДО…

    (РЕЗУЛЬТАТІВ УРОКУ, ЕМОЦІЙНОГО СТАНУ, ОТРИМАНОЇ

     ІНФОРМАЦІЇ, РОБОТИ В ГРУПІ)

Я ЗРОЗУМІВ, ЩО МЕНІ ТРЕБА

•  ВИВЧИТИ…
  •  ПОВТОРИТИ…
  •  УСВІДОМИТИ…

додаток 3

Словник мовознавця

Лексика загальновживана – слова, що вживаються без обмежень в усіх стилях, усім зрозумілі й означають звичні для всіх мовців поняття.

Лексика власне українська – слова, утворені в надрах мовної культури і мовленнєвої практики українців. Значна частина цієї лексики пов’язана з називанням предметів українського побуту, хатнього начиння, національного одягу, страв, звичаїв, традицій.

Лексика іншомовна - слова, запозичені з інших мов.

Неологізми - слова, що позначають нові поняття.

Архаїзми – слова, що позначають існуючі  поняття, але витіснені синонімами: перст – палець.

Історизми – слова, що означають поняття, що вийшли з ужитку, бо зникли реалії, які вони називали.

Діалектизми – слова, що вживаються мешканцями певної місцевості. НЕ Є ЛІТЕРАТУРНИМИ СЛОВАМИ!

Професіоналізми  - слова , характерні для мови людей певних професій.

Терміни – слова, що чітко й однозначно  позначають наукові поняття.    

        ДОДАТОК 4

 1. Чи знаєте ви, що спочатку слово «писати» означало лише «розмальовувати фарбами», «покривати щось узорами». Значення слова писати було близьке до спільнокореневого з ним слова пестрь, пістрявий; писати; писати – «створювати твір живопису». Звідси походить і слово писанка – назва розмальованого великоднього курячого або декоративного, глиняного чи дерев’яного яйця. Загальновідоме й багатозначне порівняння «мов писанка» - або про щось строкате, яскраво розмальоване, або про щось дуже гарно, або про когось дуже вродливого.

2. Чи знаєте ви, що слово «канікули» походить  від  назви зірки Сиріус: Сиріус – зірка у сузір’ї Пса – мав латинську назву Канікула. Сонце перебуває у сузір’ї Пса у період з 22 липня до 23 серпня. У цей час у Римі починалася найбільша спека, і римський сенат робив перерву у своїх засіданнях; пізніше – робили перерву в заняттях навчальні заклади;  а згодом цей час став постійною, «узаконеною» перервою в заняттях учнів і студентів. Греки першими у ті давні часи дали назву дням, а вже римляни у них запозичили.

1.  Чи знаєте ви, що слово «бублик» - це, власне кажучи, «пухирець» - він по-українськи ще зветься бубел (прослав’янське бонб, що потім дало буб, означало «розбухати»). Чому ж так - пухирцем  - назвали цей кружечок тіста? Бо хороший бублик має бути обов’язково пухким, пишним, м’яким, ніжним.

4.Чи знаєте ви, що у  П столітті до н.е. у Пергамському царстві, яке було розташоване на малоазійському узбережжі, почали обробляти телячі шкіри таким способом, що вони ставали придатними для писання на них. За місцем, де його виготовляли і звідки вивозили цей матеріал назвали пергамен, пергамент. Ним користувались ще досить довго після появи сучасного паперу, бо пергамент був значно міцніший і не псувався так швидко, як папір. На Україні користувалися ним ще у ХУІ столітті: польські королі писали на ньому грамоти на володіння землею своїм і українським панам. Пергамент можна побачити в музеях і в бібліотеках, де зберігаються старовинні книжки.

5. Чи знаєте ви, що слово  «школа»  є в усіх слов’янських мовах; було воно ще в давньоруській мові (перший запис датується 1388 р.). У давньогрецькій мові було слово схоле, від якого походить і наше школа, от тільки буквальне значення його у греків  було іншим: спочатку «затримка», потім «заняття у вільний час», далі «читання»; а вже пізніше – «лекція», сучасне – «школа». З’явилися там школи десь у УІ ст.. до н.е., вчилися в них хлопчики з вільних родин. У Київській Русі перші школи з’явилися в кінці Х століття.

6. Чи знаєте ви, що слово «бутерброд» німецьке, воно складається з двох слів: буттер – «масло» і брот – «хліб». Проте у нас це слово набуло значно ширшого, ніж первісне, значення: це може бути хліб з сиром, ковбасою, повидлом, варенням, медом, а от масла в ньому може й не бути. Цікаво, що німці слова «бутерброд» уже не вживають, а наші «бутерброди без масла» вони звуть тартинами (це французьке слово тартін з тим же значенням – «бутерброд»).

7. Чи знаєте ви, що крейда – це глина з острова Кріт. Як будівельний матеріал римляни вивозили білу глину з того острова і назвали її крета. Цей будівельний матеріал почали застосовувати у себе германці, називаючи його кріда, креда, а потім крайде. Від германців слово дійшло й до слов’ян.

8. Чи знаєте ви, що традиційно українською стравою вважаються вареники (вони в західноукраїнських говірках звуться пироги). Пироги, пиріжки від пир (учта). Очевидно, пирогами називали спочатку не буденну страву, а те, чим пригощали за святковим столом.

Проте вареник сучасний – це «зварений шматочок тіста певної форми з якоюсь начинкою» в основі назви праслов’янське варіті.

9.Чи знаєте ви, що в давнину писали на пергаменті, який був дуже дорогим матеріалом, тому писати на ньому було справою відповідальною. Щоб писати рівно й красиво, олов’яним кружками проводили на пергаменті лінії, а вже потім по них рівненько й акуратно писали. Пізніше з’явились олов’яні палички у дерев’яній оправі.  Олівці набули поширення в Європі. Тоді ж з’явилась і їхня назва у німців: Blei – «олово», stift  -  обрубок, стержень. У нас у назві збереглося лише олово – олівець. І хоч пізніше олов’яні олівці були замінені графітними,  назва «олівець» збереглася.

10. Чи знаєте ви, що чи не найдавнішою стравою у слов’ян була каша. Її варили і їли ще тоді, коли хліб  пекти не вміли. Тому й обросло це слово, йдучи до вас через століття, величезною кількістю відтінків у значенні. Був час, коли званий обід у свято чи на весіллі або на хрестинах теж звався кашею. Пізніше заварити кашу, кашовар, однокашник з’явилося як наслідок вживання:  артільна каша, спільна каша та інше.

11. Чи знаєте ви, що слово «скатерть» було утворене з двох слів – доска і терти. Це було щось на зразок рушника для стола. Л.Успенський проводить цікаву паралель: у говірках російської мови збереглося слово рукотерть – рушник, тому цілком можливо цього часу і слово доскотерть, яке пізніше скоротилося на скатерть.

Розмісти за адресою                 додаток 5

І варіант

Чічка, ківш, діапазон, вуйко, вуйна, штаба, кліть, спрощення, колиба, відмінювання, екологія, розлив.